Яблунька

Стоїть  в  зажурі  яблунька,
Сердешній  сумно  стало-
Пожовкло  її  листячко
І  з  гілочок  опало.
Стоїть  вона  оголена,
Безжальними  пронизана  вітрами
І  сниться  яблунці  весна
Холодними  осінніми  ночами.
Тоді  була  вона  красунею,
Вся  в  цвіті  ніжно-білому.
Здавалась  нареченою,
Мов  в  одязі  весільному.
І  гріло  її  сонечко,
Бджілки  нектар  збирали
І  весело  на  гілочках
Пташки  пісні  співали.
Тепер  же  пізня  осінь
І  йдуть  дощі  холодні.
Не  за  горами  і  зима,
І  люті  дні  морозні.
І  з  думкою  про  зиму  яблунька,
В  сон  порина  зимовий.
Їй  будуть  снитись  літо  і  весна
І  ніжно-білий  одяг  новий...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764653
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.12.2017
автор: Анфиса Нечаева