Приборкувати серце - надто пізно

Приборкувати  серце  -  надто  пізно.
Тону  я  -  без  жалю  в  твоїх  очах!
І  що  з  того,  що  ми  з  тобою  різні,
Загублені  в  надіях  і  світах?..

Обом  таке  ненависне  мовчання!
Ми  здатні  зруйнувати  рубежі!..
Це  ж  юність  -  коли  є  в  душі  кохання,
Це  ж  юність  -  коли  пристрасть  на  межі!

Для  мене  почуття  до  тебе  -  цінність!
В  них  кожен  крок  -  повернення  до  мрій...
І  час  немов  спиняє  швидкоплинність,
Коли  тобі  повторюю:  ти  мій...

Я  хочу  все  життя  тебе  любити
Й  весни  красу,  між  нами,  вберегти,
Весни,  неначе  ніжність  оксамиту...
Й  ніколи  почуттями  не  старіти!..

Й  щоб  все  життя  закоханим  був  ти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2017
автор: Елена Марс