Годі зиму сумувати
І ховатись від завій,
Нумо, нумо святкувати –
Зустрічати Рік Новий.
В нього бач рум’яні щоки,
Очі весело блищать;
Що й казать – малюк нівроку,
Будемо його стрічать.
І дорослим і малечі
Клопотання лиш одне:
-Чи прийде він у цей вечір,
Чи ж бува не промине?
Що, як зіб’ється з дороги,
Чи санчата підведуть?
Чи послати вже підмогу?
Що й казать, далека путь:
Повз моря і океани,
Через гори і луги,
Поміж ті меридіани,
Де Дніпрові береги.
На ведмедиць все дивися, *
Стережися гончих псів, **
Поспішай, лети, несися –
Догодити ж треба всім!
Отакий от він завзятий,
Молодий і діловий...
Годі, годі сумувати –
Зустрічаймо Рік Новий!
* Маються на увазі Велика і Мала Ведмедиці,
за якими орієнтуються у просторі.
** Мається на увазі сузір’я Гончих Псів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764212
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2017
автор: Уляна Стринжа