[b]Мила,
Чомусь подумав:
Може,
Тобі не варто
Знати
Чиє ім'я
Лунає у моїй кімнаті,
Чиє ім'я
Шепочу у чужих обіймах,
А потім спалах,
Страх в очах,
Й солоні вії,
Коли все зрозумію.
Так хочу
Твої руки,
Волосся, губи
Зловити і не відпускати
До наступної розлуки,
Що згубить,
А за нею
Знову муки...
Тож, може,
Тобі й не варто
Знати.
Колись я розповім,
Щоб посміятись,
Та вже без втрат,
Й одразу
До холодної кімнати.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2017
автор: cheeeezzz