Якось туристу пощастило
Відвідати подвижника-монаха.
Зайшов він в келію й на диво
Відчув себе, як той невдаха.
Свій подив гість не міг сховати –
Обставлена кімната бідно:
Крім книг, яких було багато –
Лиш лавка й столик жалюгідний
- Де ж ваші меблі? – запитав
Схвильований турист завзято.
- А Ваші де? – монах спитав.
Турист узявсь відповідати:
- Мені вони тут ні до чого,
Я ж тимчасово тут, в гостях. –
Здивовано дививсь на нього…
- І я також, - сказав монах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764061
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.12.2017
автор: ЮНата