Ой, по селу й по лісочку
зимонька ходила,
білим і пухким сніжком
повсюди сніжила.
Засніжила озеро,
а ще його лід,
по тонкому льоду
ходити не слід.
Можна там чалапать
тільки качечкам,
їх тут є лиш десять,
сидіть собі там.
Б’ють із дна джерела,
не береться лід,
лиш вода сіріє,
а у воді – сніг.
Біля тих проталин
сидять качечки
і вони на кризі,
до них не ходи.
Ще льодок тоненький
густо сніг укрив,
а ліс ще густіше
та іще летів.
Буде у нас довго
сніжная зима,
числа лише перші
з грудня-місяця.
Наче календарик
зимонька сама
і багато снігу
ураз принесла.
Ідуть по дорозі
хлопці з санчатами
і вже зима вперше
почалась снігами.
3.12.2017.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763996
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.12.2017
автор: Светлана Борщ