Торкається осінь очей,
Ще й холодом так обгортає.
Та сіра палітра ночей
Частіше під ноги лягає.
Вже смутком вкривається все,
Лиш спомин в повітрі витає,
Думками частіше несе
Туди, де тебе вже немає.
Вже ти відійшов в небуття,
У сні усміхаєшся з неба -
Спинилось без тебе життя,
Без тебе нічого не треба
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763971
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2017
автор: Ольга Калина