Уявіть світ де кожен є митець,
Де кожен слово має доскональне,
Де кожен є по своєму мудрець,
Де є життя – безсмертне, не фінальне.
Де всі пізнали сенс свого життя,
Де всі не знають що десь є жорстокість,
Де не бушують совість й каяття,
І не існує брехлива різнобокість.
Де кожен є собою і є всім,
Де люди сонцю кажуть надобраніч,
Там щирий сміх, а передусім
Пускають в душу і не тільки наніч.
Уявіть світ де кожен є митець,
Де не відомо що десь є страждання.
Оцю історію розказував старець,
Що помирав в самотності останній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763857
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.12.2017
автор: Новосад Руслан Віталійович