Я вирушаю потягом на Схід,
А ти мовчиш і дивишся у очі.
Про цю війну і думати не слід.
"Чекатиму" - вуста твої шепочуть.
Так зимно і нестерпно на душі,
Похмурий день надію не вселяє.
Пустий перон та погляди чужі –
Все навкруги тепер нас розділяє.
За п`ять хвилин рушає потяг мій
У зиму цю за довгі перегони.
В останній раз теплом мене зігрій.
Коли ще пригорну твої долоні?..
Чекай на мене, шли мені листи,
Даруй надію в кожному конверті.
Адже я певен, схоже тільки ти
Врятуєш від приреченої смерті.
Про цю війну і думати не слід,
Вона, як інші не мине безслідно.
Я вирушаю потягом на Схід,
Не знаючи про те, що ти вагітна.
10-11.12.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2017
автор: Сергій Дроботенко