Ти пахнеш
цукровим сиропом,
на губах залишився
ще мед,
заливаєш
до горнятка із чаєм
краплину окропу
і пускаємось разом
в обійми
під затишний плед.
За вікном
перебігла погода
у глибу,
де барабанить
по струнах
життєвих проблем.
Ми сидимо та гріємось
вогнищем миру
й відстрілюєм однотипність
ідіотських дилем.
Ти вдивляєшся
у простір
єдиної думки,
посміхаєшся сонцю,
що світить вночі.
Ми малюємо разом
на вікні візерунки,
та на світанку
вдихаєм у груди,
в сузір'яні груди
моменти живі.
А ти й досі пахнеш
цукровим сиропом,
на губах залишився
ще мед,
заливаєш
до горнятка із чаєм
краплину окропу,
після чого пускаємось
разом в обійми
під затишний плед.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2017
автор: Arthur Savchuk