за ліси, за доли
діжа покотилась полем
червонобока ще й сміється
за ніч повернеться
а ночі ступають рівно
шляхом своїм іти
смуток закрався змієм
знаю десь поряд ти
руки твої і очі,
ніби весна в саду
ліра твоя дівоча
будить тремтливу траву
ліра твоя – то сонце
ліра моя – любов
падає променем в очі
б’ється у жилах кров
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2017
автор: Радомір