В погоні за ілюзіорним щастям.
Важливо не пропустити те що маєш тут і зараз..
Здоров'я рідних і близьких сприймаєм як даність.
В цей час як ми мріємо про простору квартиру і дорогу машину,
смертельно хворий хлопчик простягаючи свою ручку,каже
мамі - "не плач!все буде добре,от побачиш".
Можливо хтось мріє про те що у нас вже є.
А ми своєю невдячністю самі себе проклинаємо.
Чуже щастя проживаємо,але самі того не знаєм.
Все нас так нервує,крім самих себе мало що хвилює.
Так непомітно час минає.як пісок крізь пальці витікає..
Щоб побачити те наскільки ми не вдячні,потрібно зробити крок назад!
опуститись до рівня тих для кого ковток чистої води за щастя.
Кому за радість нормально поїсти,хто просить для рідних здоров'я.
Молючи Бога і благаючи про ще один прожитий день для них..
Поки ми думаємо, що щастя це щось велике,воно прямо в нас "перед носом"..
Швидко пролітає і тільки холод собі залишає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2017
автор: Romario_77