́Твоє кохання надихає,
безмежність часу залицянь,
воно сумує і вітає,
в полоні я твоїх страждань.
Твоя краса засліпить сонце,
ти подих вітру, шелест дня,
ти ніч моя, погляд з віконця,
дарована мені щодня.
Мене красою надихаєш,
я розум втратив, спокій, сон...
Коханням серця поспішаєш,
я втратив душу, ти мій трон!
Твоя любов, вогонь жагучий,
твій голос, ліки моїх мрій,
твоя відсутність стон мій лютий,
вогонь, що спалює мій біль.
Без тебе я,тінь смерті чуєш!
Не смій вмирати, я молю!
Ти так безжально серцем мрієш,
життя твоє, як сон жалю.
Твій погляд сонця найтепліший,
він зігріває, як вогонь.
Твій образ вроди найгарніший,
де дотик лагідних долонь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2017
автор: Lumen74