Буде ніч листопа́дова,
буря над бором, пітьма…
Буде блимати лагідно
вперта жаринка багаття.
І у проблисках тьми
вже не сам ти і я не сама –
будем МИ. Будем щедрі й багаті!
Бо не в запічок теплий -
до стін і вишиваних руж –
ми в цю пізню пору́
понесем наші думи розквітлі.
У дрімучім бору
відсвяткуєм одруження душ –
і весіллю осінньому
травні позаздрять і квітні…
[i]З першої збірки [b]«Дзеркала»[/b]. – Львів:Каменяр,1991.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762538
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 27.11.2017
автор: Сіроманка