Восени

Восени,  восени,  восени
Затужили  тумани  за  мною.
Постривай,  обійми,  зупини,
Поспіши,  тане  час  за  горою.

Руку  тихо  мені  простягни,
Не  шкодуй,  що    тумани  упали.
Світло  й  сонце  мені  поверни...
Чуєш,  в  сутінках  скрипка  заграла?

В  пісні  скрипки  заплакані  сни,
У  тумані  так  тихо  і  млосно.
Восени,  восени,  восени
Ця  дорога  до  радості?  Хто  зна!

Грай,  заплакана  скрипко,  згорни,
У  туман  всі  страхи  і  печалі.
Восени,  восени,  восени
Краще  видно  замріяні  далі.

Дочекатися  треба  весни,
Затанцює  промінчик  в  калюжі...
Спи,  коханий,  вже  пізно,  засни.
Восени  навіть  скрипки  недужі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762239
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2017
автор: Олена Бокійчук