[img]http://mykola.at.ua/_ph/6/383829552.jpg[/img]
[b]«Ти – тільки лик на портреті»[/b]
Осінь – як звук листопаду
Пісня – осіннього саду
Шурхіт листви під ногами
І в золотистій все гаммі
Золото – нам з небозводу
Теплу пророчить погоду
Сонечко кличе гуляти
В парк, чи в садок біля хати
Завтра – лиш хмари на небі
Темно, неначе ти в склепі
Вогко – вода і з підлоги
Бог закінчив діалоги
Плачуть – дощами нам хмари
Літа розвіялись чари
Холод – в долоні і в душу
Голод – без літа жить мушу
Осінь – природа на зломі
Фото, лиш моря в альбомі
Чайки, над морем, на злеті
Ти – тільки лик на портреті
© Микола Карпець (М.К.)
*21.11.17* ID: № 761727
[url="http://mykola.at.ua/publ/pori_roku/ti_tilki_lik_na_portreti/3-1-0-130"]
©Сайт авторської поезії М.В.Карпець [/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761727
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: Микола Карпець))