[b][color="#2935ba"]Вони ворожать на уламках Риму,
Полюють на яскраві черепки
Минулого, укриті шаром пилу,
З якими діти грають залюбки.
Для зброярів немає вже роботи,
У променях блищить порожній трон -
Забава для обдертої голоти,
Що не спинив останній легіон.
Хоча іще листуються легати,
З депешами гінці іще летять,
Продовжують на горло ще карати
І смолоскипи ще палахкотять.
Ще день не зблід, і не втомились коні,
Іще віщують зорі добрий знак.
Весь білий світ на кесаря долоні,
Можливо міцно стиснути в кулак.
Можливо вийти переможцем з бою,
Не ставити кров варварів на карб.
Під зорями, на самоті з собою
Згадати, що писав Аврелій Марк,
Без зволікання рушити в столицю,
Багату здобич на вози ладнать.
Можливо все розкласти по полицях,
Історію в один сувій зібрать.
В степу вдихати гіркоту полину,
На квіти задивлятись запашні.
І поспішати, де уламки Риму
Лиш забавка для зайд і дітлашні.
[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761688
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: Стах Розсоха