Парк осінній в пару акрів,
Дике бігає маля,
Я – спокійний. Чищу чакри,
Небу носа підставля.
Десь вистукують вагони
(хтось кудись і щось везе),
Сонце котиться червоне
По захмарному шосе.
Тішить ясністю погода,
Сяють вікон вітражі,
І торкається свобода
До схололої душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761211
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2017
автор: rutzt