Тихе божевілля

Якщо  всю  палітру  веселки
З'єднати  у  рівних  частинах  -
Сприймати,  так  знаючі  кажуть,
У  єдності  білий  повинні.
Якщо  ж  почуттів  різнобарвність  
В  тотожних  пропорціях  взяти  -
Знов  білий,  байдужості  колір
І  стін  божевільні  палати.
Любов  -  це  червоний,  не  сірий,
Любов  -  це  єднання  й  розлуки:
Усе  геніальне  так  просто,
І  складно  -  дві  в  парі  сполуки.
Життя  -  це  не  рівність  та  чіткість,
На  спалахи  справжнє  багате.
За  мурами  співи  веселки.
Байдужість  -  само-себе-страта.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2017
автор: Серафима Пант