Як хмари в ніч ховають зорі,
Окутують у темінь кругозір.
Так невідомість їсть у хворі
Політ душі, ти серцю тільки вір.
Серце підкаже, що робити,
Як повестись, коли душа болить.
Як чуда хочеться, щоб жити,
Щоб щастя втримати за тонку нить.
Рушник зітчу в колір веселки,
Там перевагою є світлотінь.
Вирву з душі старі осколки,
Їх перетворить час у пильну тлінь.
16.11.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2017
автор: Валентина Ланевич