Жовтень крутить осіннє колесо

Луг    сивів    унизу    туманами,
Стежечки    упивались    росами,
Сонце,    довоювавши    з    хмарами,
Промінцями    пробилось    косими
На    верхів’я    тополі    в    золоті
І    на    груші    під    багряницями,
І    на    кущик    калини    молодо
Що    давно    жартував    з    криницею.

Вітер    не    колисав    ще    листячка,
Та    уже    доторкнувся    пір’ячка,
Розцвіло    на    кущі    намистечко    –
Осінь    впала    і    на    подвір’ячко.
Заквітчалася    диво-квітами:
І    жоржинами,    й    чорнобривцями,
Й    золотими    берези    вітами,
Вихвалялася  і  полицями
З    помідорами    й    огірочками,
І    грибами,  й  смачненьким  соусом,
І    важкими    капусти    бочками.
Крутить    жовтень    осіннє    колесо.
21.11.2014.

ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760556
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.11.2017
автор: Ганна Верес