Не сміється осінь, вкотре знов заплаче,
Світанкова просинь, ховається в хмарах,
Підвіконня, тут тихенький дощик скаче,
А на склі, краплини, сріблясті в узорах.
По шибках, хлюпочить дощові музики,
І по черзі скрипка, то раптом гітара,
То немов заграє, закрию повіки,
Задрімаю нині, під дійством мольфара.
27.09.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2017
автор: Ніна Незламна