Вже снігами замітає
Вижниці долину,
І Чугайстер мусить спати
Там, де Соколина
Лише серце не засне,
Край цей покохало,
Тут для тебе і мене
Сопілонька грала.
З полониною в вітрах
Смерека шепоче
І веселий Черемош,
Сонцем сліпить очі
Залишаю душу я
В цім казковім краї
Як впаде на гори сніг,
Суму в тім немає
Бо Смугарський водоспад
Ще веде розмову.
Про чудовий квіток сад,
Пісню колискову.
Під цю пісню до світанку
Зутрічі чекала,
Одинокая душа
Що колись співала
Та знайду ще в горах я
Втрачене кохання
А як час прийде лишу -
Душу тут поранню(Ан. Бук)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2017
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)