Коли я стану твоєю тінню,
і залишиться від мене тільки фото,
слід помади й дощі осінні,
вічний холод і під ногами болото,
коли вже сказані всі слова,
і образи сягнули піку,
коли переболить голова
від вина і від мого крику...
Божевільний немов, ти напишеш
і одразу спалиш листи.
Навігатор стер координати,
їх на мапі тепер не знайти.
Опустіє твій дім і серце.
зрозумієш: самотність - це жах.
Як ходити - то босо по скельцях,
як кохати - то на ножах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2017
автор: Ксеня Шелест