Я той поет, що вийшов із села,
Який зберіг свої слова і мову.
Стежина ця іще не заросла,
По ній в село вертаюся я знову.
В селі вже теж міняються слова,
Немає слів, якими дід ковінькав…
Тепер вже бита, звали ж – булава
І горобець тоді іще цвірінькав.
Ви роду не цурайтесь і села,
Воно живе, та все ж занепадає…
Щоб наша мова знову зацвіла,
Любіть село - життя так вимагає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759494
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2017
автор: Віталій Назарук