Коли весна надворі квітувала,
Ти називав мене маленькою фіалкою,
А літнє сонечко добряче припікало,
Для тебе була довгокосою русалкою.
Як вабив око осені багрянець
Красою неймовірною своєю,
Галантно запросив мене на танець
І мовив тихо: "Моя люба фея".
Коли прийшла зима морозна й сніжна
Та білим простирадлом вкрила землю,
Казав, що схожа я на королеву
І серце маю щире, добре, ніжне.
Ким не була б, коханий я для тебе:
Чи феєю, чи квіткою-фіалкою,
Чи загадковою звабливою русалкою,
Я й справді твого серця Королева.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський