Без брехні, омани і війни,
Що одержані із давнини,
Людство й нині жить не хоче,
А із добрих ще й регоче.
Це все для досягнення мети
Вірить людство що так треба йти,
Дружба й обміни думками
Зрадить щоб і так віками.
Вилізши з прадавньої пітьми,
Будучи ще звіром, не людьми,
Й зараз нищить все готові,
Це в крові а злість у мові.
Тож людина й досі ще хижак,
Дикий звір за неї ще слабак,
Та і молиться ще Богу,
Щоб прийшов на допомогу.
07.11.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759291
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.11.2017
автор: Георгій Грищенко