Любов не бідність.

Дощ  знову  цей  дощ.
Холодне  небо  сипле  свої  сльози.
Дощ  знову  цей  дощ
Скажи  чому  привів    холодні  ти  морози

Ти  лише  один  що  розтопив  айсберг  серця
Ти  лише  душа    яка  полине  в  струни  піднебесся
Ти  моя  любов  що  я  чекала  так  нестерпно
Ти  моє  життя  що  хоче  жити  там  де  буде  тепло

Там  у  моїх  руках  тебе  чекає  тільки  щастя
Там  у  нас  в  серцях  горітиме  любов  прекрасна
Там  де  я  тебе  чекаю  тисячі  зупинок
Ти  обрав  тільки  мою  і  біг  ти  без  упину.

Я  тебе  обійму,  дай  мені  ще  часу
Звикнути  до  того  що  це  мить  прекрасна
Звикнути  до  того  що  ми  вічність
І  не  забувай  любов  не  бідність.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2017
автор: Vita13