Повний Місяць висить, як тареля…

Повний  Місяць  висить,  як  тареля,
На  стежині  хоч  голки  збирай,
На  побачення  вийди  до  мене,
І  шукатимем  стежечку  в  Рай.

Помалесенько  слово  за  словом,
Розкажу  про  свої  почуття,
Ти  мені  заперечити  спробуй,
Поцілунком  спиню  тебе  я.

Ти  моя  вечоровая  зоре,
Душу  ти  зігріваєш  мені,
І  приносиш  емоцій  ...  море,
Хочу  я  потонути  в  тобі.

Засинати  разом  й  просипатись,
Зігрівати  диханням  своїм,
Кожен  день  приноситимеш  радість,
Лише  тим,  що  ти  в  мене  ще  є.

Бо  кохання  то  хитра  наука,
Заворожить  і  в  даль  понесе,
І  тоді  вже  нікого  не  слухай,
Лише  серце  своє  і  моє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2017
автор: М.С.