Знаєш, я тебе не розумію.
Вмієш дим очима ти пустити.
Кликати тебе… о, ні, не смію.
Але й не готова відпустити.
Оком підживи життя коріння,
Думою додай наснаги гласу,
Поки почуття – листок осінній,
Не впаде, побите вітром часу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)