Пізня осінь

Не  розуміючи  слів,
Не  відчуваючи  біль...
Лише  липка  пустота
Важко  торкнулася  вій,
Сльози  печуть,  немов  сіль
Щоки  і  стислі  вуста.
Осінь  в  промоклім  плащі
Йде  крізь  тумани  й  дощі,
Іней  в  траві  розсипа.
Листя  струсило  гілля
І  сном  тривожним  земля
Під  спів  вітрів  засина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758526
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.11.2017
автор: Радченко