Коли небо низько нахиляється

Гуляє  вітер-розбишака,
Зриває  одяг  із  дерев,
Лише  ялинок  не  чіпає
Та  сосен,  а  іще  смерек.

Під  ноги  кида  листя  жовте,
Яке  кружляє  у  танку
І  килимом  встеляє  землю.
У  пору  чарівну  таку,

Як  сіре  небо  нахилилось
Так  низько-низько,  ледь  не  пада,
Природи  це  казкове  дійство
Ми  називаєм...(  Листопадом).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758495
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 03.11.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський