Я з дитинства люблю гарбузову кашу. Але ніколи як слід не розумів людей, які забороняли мені їсти її. От, до прикладу, хтось вночі написав на фасаді недавно пофарбованого будинку, що їсти гарбузи - гріх. Коли я це читав, то мене ледь не вивернуло гарбузовим насінням. Можливо, ці люди ще дітям заборонять співати пісню про гарбуза, який ходить по городу і питається в своро роду, ой чи живі чи здорові всі його численні родичі?! Дядькові Івану знову доведеться зафарбовувати букви. Добре хоча цей раз не написали слово "х*й". Рівень освіти в цих людей явно більший. Є ще, звісно, люди, які висловлювали свою позицію через соціальні мережі, щось типу "єдине фото з "гарбузовим" і ми не друзі". Але ж мені не хочеться втрачати друзів через те, що вони побачать в моєму альбомі фото на городі біля гарбуза. Спробуйте дізнатися більше інформації про факт появи цієї світлини та інші нюанси, щоб судити хоча би об'єктивно. Ато виходить парадоксальна ситуація, коли гопніки на моєму районі відмовляються від гарбузового насіння, але вперто їдять соняшникове, не усвідомлюючи, чому вони це роблять.
В моє місто святкування Свята Гарбуза прийшло із закордоння. Багато дітлахів, не усвідомлюючи, чим є це свято для них насправді, наряджалися як гарбузи і "лякали" туристів, вимагаючи солодощів. "Цукерки, або смерть!" - кричали вони. Дехто віддавав останні гроші і перелякано біг додому. Кому пощастило більше і хто мали солодощі, ті спокійно йшли далі своєю дорогою. Багатьом дітям було 14-16 років. Впевнений в тому, що вони не читали ніякої літератури типу "Міфологія Гарбузова", або "Гарбуз під кілтом". У американському варіанті свято сьогодні не містить жодних ритуалів. Саме цей світовий варіант, який, можливо, заполонив і ваші вулиці, ви і споглядаєте. Давно немає давніх текстів в чистому вигляді та правильного розведення вогнів, щоб правильно запекти гарбуз. Рецепти, які до нас дійшли, часто видумані, а інколи несуть думку адепта культу риби. Бо колись давно риба сказала, що немає нікого іншого. І заборонила вірити іншим. Інші риби - то вигадка. Все, що вони булькають - єресь. Тому вдумуватися і читати є заборонено, бо по факту прочитана книга "Коріння Гарбуза" є фактом того, що ви попали в чужинецькі сіті. Всі мають їсти рибу. Фосфор - то добре! Якщо трішки відкинути сарказм і сатиру, то скажу: "Мені байдуже, що саме ви їсте. Головне, щоб ви розжовували собі їжу самі, бо ви не маленькі дітлахи. Не звинувачуйть у всьому гарбуз. У кожного є своє насіння і, які будуть плоди, залежить від Вас. Ви маєте право молитися або не молитися. Підливати насіння чи ні. Це все давно прописано в Конституції нашої Гарбузоляндії. Головне - не насадіть будяків. Тоді ви станете колючі, а обіймати вас стане важче. Любіть один одного, бо всі ми в одній коробці для овочів."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758322
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2017
автор: Kukhta Bohdan