Ро́бота Софія малювала
В дитсадку натхненно і старанно.
Мамі, як прийшла, подарувала.
- Виконала, доню, бездоганно
Ти роботу́ – в робота є тіло,
Голова і шия, руки, ноги.
Очі, рот окреслений уміло.
Все це без чужої допомоги?
- Так. Тут не доклав ніхто і капки.
Помагать нікого я не звала.
- Робот в тебе – у червоних крапках.
Чом його ти так розмалювала?
- Бо мій робот маки в полі нюхав
І тепер у нього червонюха!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758119
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 31.10.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)