Пройшли роки.
Пройшло 15 років.
Щасливих і безпомічно-сумних.
Вони прочовгали багато кроків.
Великих й неприкаянно-малих.
По цих роках, і весельчастих тернях,
Топталися всілякі місяці.
Веселі Січні, безтурботні Червні,
І Вересні з ненавистю руці.
По цих стежинах знов топтались будні,
І проповзали далі нові милі,
Як марні спогади, серця на тлі марудні,
Всі дні однак були безсилі..
По днях також топталися години,
Самотньо згаяні, вони були одні.
Їх було мало, а обпалені хвилини,
По них вже бігли, зовсім не сумні..
А вже тоді топтали час секунди,
Приводили нову біду за руку.
Оскаржені майбутнім, ще й підсудні,
Вони привозили на возах нові муки..
Минали дні,
Роки однак минали,
Лишали спогади одні,
Або нічого не лишали.
Стоп! Зупиніться! - я казала
Вони не слухали мене,
По стежці долі шлях топтали,
То день мине, то рік мине.
Куди? Куди ви йдете блудно?
В нікуди йшли собі марудно,
По стежці, де і так вже брудно,
Вони ішли і йшли і йшли..
А дні минали, роки минали,
Здавалося - мине й століття.
І що вони нам, людям дали?
Що принесли тисячоліття?
Усі пройшли, не зупинялись,
Ким ми були? І ким ми стали?
І що із нами всіма сталось?
Ми піднялись чи ми упали?
Роки несли з собою досвід?
Несли його, тоді кидали..
Лишали по дорозі ослід,
Протоптаною стежка стала..
Вони не будуть зупинятись -
Про це лиш з часом зрозуміла,
Тепер піду з ними прощатись,
Куди вони підуть - їх діло.
27.10 - 28.10.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757569
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.10.2017
автор: Твоя Графоманка