Хоч восени уже проймає холод,
Ми ціле і єдина суть.
Не розімкнуть нікому міцність кола,
У душах ще сади цвітуть.
Тримаємось і поглядом, й думками,
Очима мовим і без слів.
Тепер в осінньому сплетінні рами,
У нас - сердечний спільний спів.
І знову ділимо і лихо, й щастя,
Всевишній нас зчепив обох,
І молимось в поклонах до причастя.
І дяка Богу, що удвох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757524
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)