Накреслю лінію пряму
Сніговою голкою.
Таку пряму, що зітре всякий слід,
Чи вогонь там був, чи лід.
Вартуватиму її білою
Сніговою куріпкою –
Ні повзком, ні льотом!
Іней сміятиметься в обличчя тобі
Спина твоя рівна, моя - в журбі.
Не треба мурчати, не треба терзати!
Куріпка біла у відчаї сміла!
Розгонися вітром, розгонись вогнем.
Лиш подалі впади за руку слабку.
Хай струснеться земля
І біль тіло пройме.
Це любов ставить спокою
Ціну таку.
Пірʼя хай обгорить, хай застогне душа
Своїй смерті повільній ти дав одкоша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2017
автор: Лариса Чорноус