Відчини мої двері, маєш ключі,
ніким тут замки не мінялись.
Здорожений трохи, у мокрім плащі
одвічний скиталець.
Здорожений трохи, удень, чи вночі,
залиш всі жалі за порогом.
Покайся прещиро при тихій свічі
лише перед Богом.
Моря і пустелі, і гори круті
і зустрічі були й розлуки...
Лишень супокою не було в душі
чужі були руки.
Блукав по світах, ноги збив до крові'
комусь дорогий, комусь - любий.
Та були холодні цілунки твої
чужі були губи.
Відкрий мої двері, маєш ключі,
на щастя, чи муку знов даний?
Здорожений трохи, у мокрім плащі
бродяга коханий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2017
автор: ОксМаксКорабель