Трохи саркастичної історії, написаної ще в далекому 2009р., важкі були часи))))
Ходив по лісі я, блукав
Грибочки, ягідки шукав,
Та раптом впав я, підкосився,
В землянку темну провалився
Дістав з кишені запальничку
Намацав на підлозі свічку,
Сяйнуло світло, я піднявся
І раптом дуже здивувався.
Там міни, кулемети і гранати
Почав я то добро збирати,
Взяв із собою п’ять гранат,
На спину кинув автомат.
Я виліз з ями, йду додому
І дуже радий тому всьому
Прийшов, то все добро сховав
Лише гранату собі взяв.
Стояв крутив її в руках
І враз штани наповнив страх
Граната у одній руці,
Кільце у іншім кулаці.
Я кинув ту гранату в хаті
Взяв ноги в руки і тікати
І раптом вибух прогримів,
Я так тікав, що аж спотів
І ось я весь такий стою,
Осколки з дупи дістаю.
Мораль історії проста
Граната, то не іграшка.
ГРАНАТА
(с) В.Ухач
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756718
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 23.10.2017
автор: Володимир Ухач