Вокзал покритий
пліснявою красивих слів.
Словесний океан
думок із ланцюгів.
Обдерті стіни
тисячами котів.
Та обставлені кутами
із колючих їжаків.
Над люстрами
літають телефони,
губна помада
та туалетний папір.
Виходять крізь
об'єктив фотоапарату
екс-масони,
красиві такі,
як безголосий
солов'їний спів.
А годинник вже
не стукає стрілками
у склеп.
Де лежать роки
пройдешнього життя.
Книжка в смітнику від вітру
розчахнулась
на 20 сторінці,
де було видно вертеп,
а разом із цим й твоя мета
та ціль до якої ти ішов
крізь дзеркала.:
туман та міль.
І ти увійшов, до вокзалу,
що все ще покритий
пліснявою красивих слів.
Словесний океан
думок із ланцюгів.
Обдерті стіни
тисячами котів.
А кути обставлені
із не колючих їжаків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756634
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.10.2017
автор: Arthur Savchuk