А я хотіла б писати абстракцію
У мріях, ві сні, на папері,
Й не відчувати оцю гравітацію,
І діяти в іншій манері.
Хотіла б …
Шукати, знаходити, вірити, знати,
І все, що могла б, на добро віддавати,
Собі залишати на розквіт частинку,
Тоді б і щасливою стала хвилинка.
Такі ось хвилинки – це ціле життя,
Кохання , натхнення – геть всі почуття,
Засіять планету б насінням добра,
Щоб світлою й щирою стала б Земля.
В мистецтві насіння це цінне живе,
Й у просторі часу поволі пливе,
Де-інде спадають на них ліхтарі,
Частіше лежать вони десь у пітьмі.
Митець, що від Бога, його десь знайде,
Відмиє, відчисте, й в оправу візьме,
І стане насіння творінням митця,
І думи нестиме в народ без кінця.
У витворі тім хтось побаче свій біль,
Хтось радості й щастя відчує в нім хміль,
А хтось поміркує над сенсом життя,
Й пришвидшиться в кожного серцебиття.
Талант отакий, подарунок від неба,
Його берегти й скрізь засіювать треба,
Я теж би хотіла насіння митця,
Та в черзі талантів скінчились місця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756499
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.10.2017
автор: Dora Dream