І як би не склалися зорі,
Які б катаклізми не били,
Не буду я більше як вчора,
Я буду сьогодні любити,
І де б не ударило горе,
Підступно ховаючи вихід,
Не жити вже більше як вчора,
Сьогодні потрібно любити,
І що б не сказали про долю,
Про нею розтоптаних й битих,
Не буде дороги без болю,
То ж маю сильніше любити,
До ранку ми очі свої,
Можливо, не зможем закрити,
Я мрію, що навіть у сні,
Так само ми будем любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2017
автор: Дмитро Лісаєв