Десь у буднях згубилася віра у диво.
Лелеки курличуть журливо...
А осінні густі тумани
проляглися душею оманом.
Золотаві спогади -листя
шерхотять під ногами осені .
Павутинки з сльозами - росами
повивають повіки просіддю.
А у холоді губиться тепло.
Як щастя було давно .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2017
автор: БЕЗ