[b]А вже листок у мене на вікні
Притиснувся до скла в тонкій печалі:
Йому далекі гуси накричали
Сумні слова поміж вітри сумні.
Сумні слова… Холодні вечори,
Прозорий парк в молочному тумані,
Нудні дощі і приморозки ранні.
І зорі, що не гаснуть до пори,
І зорі… Древні свічі небуття,
Огні осінні вічної спіралі –
Тієї, що у радості й печалі
Дарує світу білому життя.
Дарує світу рінь, і суть, і хист,
Цвітіння трав – і тих гусей ячання,
Що накричали осінь… І мовчання.
І вересень. І на віконці лист… [/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755849
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.10.2017
автор: Alina Kim