Звична, як вічність, історія…

Звична,  як  вічність,  історія:
Хмари  півнеба  обклали,
Місяць  рахує  калорії,
Схуднути  хоче  надалі.
Тихо  складається  фабула,
Блимають  світлом  оселі,
Ходить  двірник  мов  сомнамбула,
Жовтень  змітає  з  панелі.
Туї  застигли  у  готиці,
Вітер  бурмоче  промову,
Час  зупинивсь  і  не  котиться,
Певне,  йому  тут  чудово.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755836
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2017
автор: rutzt