Ти не знаєш про те, ким я є,
Чим живу і за кого молюся.
Я лиш Бога святого боюся,
Що карає невірних мечем!
На хресті розіп'ятий Ісус
Мені тихо шепоче молитву:
"Візьми лезо гостре, мов бритва,
І звільни свою плоть від спокус..."
Що ти знаєш про те, ким я є?
Скільки вогнищ священних згоріло,
Доки душа моя грішна й тіло
Дивилися на мінарет.
Муедзина голос скрипучий
Заклика́в на поміч Аллаха,
Та не чули його серед кучі
Сіром, що чекали на плаху.
Моя панно, невже ти не бачиш,
Як важко мені у палатах.
Не спиться на по́душках кату,
Що за віру вбивав по-звірячи...
16.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755664
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 16.10.2017
автор: Олександр Подвишенний