Не довіряйте людям, зробленим зі снігу,
не відкривайтесь тим, хто має серце льодяне.
Повік не розтопити у їх душах кригу,
нехай усе життя в них біля вогнища мине.
Не віддавайте їм своє тепло намарно,
їх льодяні серця не хватить сили оживить.
Хоч як вони у вірності клянуться гарно,
але морозом лютим з них постійно струменить.
Усе життя вони привикли тільки брати,
хоча на перший погляд добродушні і прості.
Крім холоду у них немає що віддати,
вони немов сніговики у нашому житті.
Хоча ліпити і приємно бабу сніжну
чи на санчатах взимку шпарко з’їхати згори,
все ж прагнемо тепла. Ту пору дивовижну
ми також любимо, та тільки до пори!..
15.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755449
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.10.2017
автор: Олександр Мачула