А ти пахнеш ладаном і кров'ю.
свіжою кров'ю, після денних боїв…
Бий мене, пали мене болем -
і я знищу для тебе сотню світів.
Випий мене, запивши любов'ю -
і я теплом розчинюсь в тобі…
В тобі гарячий смак волі,
а на душі- сліди від чобіт.
В очах твоїх шалені походи -
жага підкорити новий континент.
Коліна стерті об гострі пороги,
а язик - кривавий багнет.
На серці горить зневіра до долі,
на тілі - сліди від рваних тенет.
Ти мене вбиваєш поволі,
не зарядивши свій пістолет…
Але в цій війні я доброволець -
(що права не має здатись в полон )
чекаю на бурю, яка все затопить,
знищивши рамки всіх заборон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2017
автор: Віталій Марченко