І знов війна страшна

Не  питай  мене  чому  сумні  у  мене  очі  
Чому  такі  холодні  ночі
Чому  у  серці  біль  стоїть
Чому  душа  моя  так  болить
А  якщо  спитаєш  ти  мене  
То  згордісю  поведу  я  тебе  
У  свій  казковий  світ  у  світ  
Де  не  має  війни  
Де  всі  живуть  щасливо  
Де  не  плачуть  матері  
І  сплять  вони  спокійно  
О  Боже  милосердний  мій
Чому  караєш  цей  безгрішний  світ
Люди  дивні  це  я  знаю  
Але  вони  виправляться  я    обіцяю
Так  війна  страшна  до  волі  
Там  хлопців  гинуть    у  неволі.  
Кровопролиття  страшне  іде
А  сховатися  від  того  ніде

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755112
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 13.10.2017
автор: Павліченко