Піду вранці до криниці…


(навіяло)

Піду  вранці  до  криниці,
Наберу  я  там  водиці.
Повертатимусь  до  хати,
Мишка  буду  виглядати.
Може  мене  у  віконце
Та  й  побачить  моє  сонце.
Мої  щічки  червоненькі,
Оченята  голубенькі.
Брови  чорним  малювала
І  намисто  одягала.
Й  вишиваночку  сорочку
Ще  й  у  коси  синю  стрічку.
Я  іду  така  вродлива,
Я  іду  така  щаслива.
Може  вийде  моє  серце
Й  піднесе  мені  відерце.
На  віконця  поглядаю
Та  Мишка  у  них  немає...
Завтра  вранці  до  криниці
Знов  піду  я  по  водицю.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2017
автор: Анфиса Нечаева